Триває інформаційний проект «12+ книг 2017 року». У квітні Наукова бібліотека КНУКіМ презентує 5 нових видань викладачів вишу.
Історія української літератури: ХХ – ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська та ін. – Київ : ВЦ «Академія», 2017. – Т. 3. – 544 с. – (Серія «Альма-матер»).
Радикальні зрушення в українській літературі останніх десятиліть ХХ – початку ХХІ ст. проявилися як відгук на потребу «зруйнувати Карфаген української провінційності» (Ю. Шевельов) і надати українському Слову не заідеологізовано-провінційного, а спрямованого у світ естетичного звучання.
На розкритті цих явищ у поезії, прозі й драматургії зосереджений третій том навчального посібника, який стане гарною лектурою студентам ВНЗ, а також буде корисним усім, хто прагне глибше осягнути «многосвіт» нашої літератури. (Переглянути)
ГАРАЧКОВСЬКА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА
Заступник декана Факультету журналістики і міжнародних відносин з навчально-методичної роботи, доктор філологічних наук, доцент, професор Кафедри зв’язків з громадськістю і журналістики Київського національного університету культури і мистецтв.
Стаж науково-педагогічної роботи у вищих навчальних закладах освіти ІІІ–ІV рівня акредитації понад 10 років.
Дослідниця вивчає проблеми дитячої літератури, специфіку української віршованої сатири й гумору, класичну спадщину вітчизняного та світового письменства XIX-XX століть. Автор понад 70 наукових та науково-методичних праць. Співавтор багатьох навчальних посібників: «Історія зарубіжної літератури XX століття», «Історія української літератури XX – початку XXI століття: у 3 т.». Упорядник хрестоматії «Українська література для дітей». Автор монографії «Дивосвіт української літературної казки другої половини XX століття».
Бере участь у міжнародних наукових конференціях. Стажувалась за кордоном, у Празькому інституті підвищення кваліфікації (Чехія), за темою: «Публікаційна та проектна діяльність у країнах Євросоюзу: від теорії до практики», м. Прага (2016 р.).
Тимошик М. Село : док.-публ. оповідь. У 2 т. Т. 1. Зійти з безпам’ятства / Микола Тимошик ; передм. С.Колесника. – Київ : Ярославів Вал, 2017. – 420 с.
Таким українське село в нашій літературі ще не поставало. Знайомлячись із кожним новим сюжетом, читач мимоволі залучається до внутрішнього двобою власних думок між усталеними версіями хрестоматійно відомих подій і прихованою правдою, яка за ними стояла в тривалому очікуванні бути оприлюдненою. (Переглянути)
Тимошик М. Село : док.-публ. Оповідь. У 2 т. Т. 2. Трудний шлях відмосковлення / Микола Тимошик. – Київ : Ярославів Вал, 2017. – 580 с.
У другому томі, що хронологічно охоплює період від 1917-го до початку 70-их років ХХ ст., переосмислюється низка сфальшованих сторінок збільшовиченого та околгоспленого українського села. (Переглянути)
ТИМОШИК МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ
Доктор філологічних наук, професор. Член Національних спілок письменників і журналістів. Лауреат всеукраїнських премій імені Івана Огієнка, Івана Франка, Софії Русової, Паїсія Величковського, Якова Гальчевського, міжнародної премії родини Воскобійників (СІНА). Голова Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка). Засновник і директор науково-видавничого центру «Наша культура і наука».
З лекціями і науковими повідомленнями виступав на запрошення наукових, навчальних та освітніх закладів у Великій Британії, Бельгії, Ізраїлі, Іспанії, Італії, Канаді, Китаї, Німеччині, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччині, СІЛА, Франції, Швейцарії та Швеції.
Автор книг: «Голгофа Івана Огієнка» (1997), «Її величність – книга» (1999), «Лишусь навіки з чужиною…» (2000), «Історія видавничої справи» (2003, 2007), «Видавнича справа та редагування» (2004), «Видавничий бізнес» (2005), «Книга для автора, редактора, видавця» (2005, 2006, 2010), «Дмитро Степовик. Життя і наукова діяльність» (2008), «Історія одного журналістського курсу» (2008), «Українська молодіжна преса» (2010), «Як редагувати книжкові та газетно-журнальні видання» (2012); «Українська книга і преса в Італії» (2015), «Українець я є і ніщо українське не сміє бути мені чужим…» (2015), «Українська книга: історична місія і реальність» (2016).
Упорядник, автор передмов, коментарів і видавець близько чотирьох десятків наукових і науково-популярних книг із різних ділянок українознавства. Ведучий авторських програм на Національному радіо.
Ткач М. Час любові і болю : поезія / Микола Ткач. – Київ : Фенікс, 2016. – 208 с.
Історія людства просякнута війнами, лихоліттями та людськими стражданнями, що пов’язані з війною. Останні події в Україні наочно показали, що саме Гідність і Воля є виразниками української ментальності й українського духу. (Переглянути)
Ткач М. Цвіт-полин. Пісні на слова Миколи Ткача / Микола Ткач. – Чернігів : Десна Поліграф, 2017. – 40 с.
До книжки увійшли авторські пісні на слова поета Миколи Ткача. (Переглянути)
ТКАЧ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
Український поет і етнолог, кандидат історичних наук, професор Кафедри культурології Київського національного університету культури і мистецтв.
Член Національної спілки письменників України. Лауреат літературно-мистецьких премій, зокрема: «Благовіст», імені Михайла Коцюбинського та Міжнародної премії імені Григорія Сковороди.
Все життя присвятив народознавству, є фахівцем з питань мови, міфопоетики, ономастики, фольклору та етнології, автор посібника з народознавства «Дерево роду» та наукових книг «Пахощі Боянових снів», книг-розвідок про найвидатніші пам’ятки старослов’янського письменства «Остромирове Євангеліє», «Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона», етнологічних книг «Клечальний міст», «Перетик», «Просили батько, просила мати».
Упорядкував спадщину письменника Данила Мороза, видав збірку авторських пісень: «Пісне моя» (2004) та «Неспарована пара» (2005). Поетичні книжки – «Риштування», «Відвідини матері», «Древо», «Дзвони скляної гори» та «Золоті орелі». Разом з дружиною Надією Данилевською підготували та видали багато книг з українознавства. Зокрема збірки народних пісень Чернігівщини та Черкащини. Як поет співпрацює з композиторами Тетяною Димань, Миколою Збарацьким, Михайлом Полозом.
З нагоди 75-річчя від дня народження і за визначну творчу та наукову діяльність нагороджений міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи (2017).
Ознайомитися із виданнями можна у бібліотеці КНУКіМ.
