У новій політичній ситуації, що утвердилася в Україні, домінуючим став процес національного державотворення, складовою частиною якого є звернення до історичної спадщини українського народу, та прагнення до правдивого і об’єктивного висвітлення всіх періодів і проблем вітчизняної історії.
У сучасному науковому середовищі зростає інтерес до дослідження процесу становлення тоталітарного режиму в Україні. Серед найбільш актуальних питань є виявлення видів та форм цензури як одного із найвпливовіших засобів управління свідомістю народних мас та формування ментальності радянської людини через видавничу продукцію та певний склад бібліотечних фондів, характер обслуговування читачів у період ліквідації неписемності та виховання нової радянської інтелігенції у 20-30-их роках, яка була позбавлена права мати власну думку. В цьому плані публічні бібліотеки та бібліотечні фонди стали полігоном, об’єктом та певною мірою суб’єктом такої політики.
Саме виявленню сутності та основних форм прояву цензури у публічних бібліотеках присвячена монографія «Цензура в публічних бібліотеках України 1917-1939 рр.» кандидата історичних наук, доцента Кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ, заступника декана Факультету культурології Олени Олександрівни Каракоз, презентація якої відбулася у Науковій бібліотеці Київського національного університету культури і мистецтв.
З вітальним словом до колег, гостей та самої авторки звернувся директор Наукової бібліотеки КНУКіМ, кандидат культурології, рецензент монографії Юрій Іванович Горбань: «Сьогодні в рамках культурно-інформаційного проекту бібліотеки «12+ книг року» до вашої уваги представляю монографію «Цензура в публічних бібліотеках України 1917-1939 рр.» Олени Олександрівни Каракоз. Дійсно тема, яка сьогодні виноситься на обговорення є дуже важливою, оскільки проблема бібліотечної цензури на науковому рівні комплексно ще не вивчалася».
Автор монографії «Цензура в публічних бібліотеках України 1917-1939 рр.» Олена Олександрівна відмітила важливість та актуальність видання: «Актуальність даної монографії зумовлена необхідністю всебічного та ґрунтовного вивчення основних видів та форм прояву радянської цензури у публічних бібліотеках України, що сприятиме відтворенню об’єктивної історії бібліотечної справи доби тоталітаризму. Ця проблема особливо актуальна в наш час, коли відбувається демократизація суспільства, складовою частиною якого є реалізація принципу інформаційної та інтелектуальної свободи». Зокрема Олена Олександрівна зосередила увагу гостей на змістовному наповненні монографії, яка призначена для широкої аудиторії науковців, студентів і буде цікава усім, кому небайдужа історія вітчизняної бібліотечної справи доби тоталітаризму.
У свою чергу перший рецензент монографії доктор культурології, професор, заслужений працівник культури України, член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації Тетяна Олексіївна Долбенко зазначила: «Останнім часом вітчизняні вчені помітно активізували дослідження зі спеціальних галузей історичної науки, серед яких – історія бібліотек, історичного бібліотекознавства, з’ясування конкретної політики розвитку та реалізації ідеологічної функції радянської держави в усіх сферах бібліотечної діяльності у період узурпації влади та формування її тоталітарної структури, що є важливим напрямом досліджень. Тому актуальність теми даного монографічного дослідження не викликає заперечень, оскільки проблема бібліотечної цензури взагалі в бібліотекознавстві, ще комплексно не вивчалась.
Монографія Олени Олександрівни є вдалою спробою дослідити бібліотечну цензуру як соціальне явище, тому що запровадження цензури у всю інформаційну, комунікативну систему періоду радянської доби звичайно мало свої соціальні наслідки, які необхідно вивчати, досліджувати і знати. Монографічне дослідження Олени Олександрівни є початком нового напряму в історичній науці, ця робота є важливою не тільки для розвитку історії бібліотечної справи, а й взагалі для розвитку української історичної науки» .
На презентації були присутні колеги Олени Олександрівни, представники науково-педагогічного колективу Київського національного університету культури і мистецтв, а також студенти Факультету культурології.
Завідувач Кафедри книгознавства і бібліотекознавства, кандидат педагогічних наук, доцент Надія Анатоліївна Бачинська під час свого виступу підкреслила: «Дана монографія збагачує практику українського історичного бібліотекознавства, результати роботи дозволять використовувати цей важливий матеріал у курсах лекцій та спецкурсах при підготовці спеціалістів у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, історії вітчизняної культури. Певне практичне значення (як нове знання) мають узагальнення з питань цензури періоду радянського тоталітаризму, ідеологічного підґрунтя радянської ідеології, періоду узурпації влади як явища міжнаціонального».
Декан Факультету економіки та інформаційних технологій КНУКіМ, кандидат економічних наук, доцент Олена Володимирівна Тимошенко зауважила: «В умовах формування сучасного глобального комунікаційного простору особливої актуальності набуває питання вивчення цензури та різних її проявів у всіх сферах. Тим паче запровадження цензури у інформаційно-комунікаційну систему, складовою частиною якої є і були бібліотеки. Без глибокого розуміння історичного розвитку бібліотек, без осмислення еволюції бібліотечної справи у різні історичні періоди, без критичного вивчення й використання накопиченого досвіду бібліотек неможливий прогрес бібліотекознавства».
Заступник завідувача Кафедри історії України і музеєзнавства, кандидат педагогічних наук, професор Юлія Миколаївна Ключко наголосила: «В сучасних умовах національно-культурного відродження України, розбудови її державності все більшого значення набувають питання дослідження історії України, особливо тих її сторінок, які протягом тривалого часу невиправдано замовчувалися. У цьому аспекті об’єктивне вивчення основних проявів державної і політичної цензури у публічних бібліотеках України сприятиме реконструкції історії бібліотечної справи України доби тоталітаризму».
Кандидат педагогічних наук, професор Кафедри книгознавства і бібліотекознавства Галина Євгенівна Шипота зазначила: «У монографічному дослідженні використано широку і репрезентативну джерельну базу, що представлена значним обсягом архівного матеріалу, який вперше введено до наукового обігу. Основою роботи стали маловідомі циркуляри цензурних органів, інструкції, списки заборонених творів тощо. Це дозволило поставити нові завдання щодо висвітлення витоків цензури в публічних бібліотеках України, проаналізувати ці витоки, процес, наслідки бібліотечної цензури та отримати нові та обґрунтовані результати».
Декан Факультету культурології, доктор психологічних наук, професор Людмила Євгеніївна Просандєєва відзначила високий науковий рівень монографічного дослідження й сказала: «Ступінь обґрунтованості та достовірності наукових положень і рекомендацій монографії забезпечені теоретичною та методологічною обґрунтованістю, відповідністю використаних методів, якісним науковим аналізом, широкою джерельною базою, що залучено до наукового обігу».
