Дослідникам

Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)

Уряд затвердив Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступенів доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах). Упорядковано прийом до вищого навчального закладу (наукової установи) здобувачів вищої освіти ступенів доктора філософії та доктора наук; передбачаються вступні випробування та виконання особою відповідної освітньо-наукової програми вузу за певною спеціальністю та проведення власного наукового дослідження (іспитів на кшталт кандидатських не передбачається); встановлюється, що підготовка в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі завершується захистом наукових досягнень аспіранта (ад’юнкта) або докторанта у спеціалізованій вченій раді; спрощується процедура в частині визначення готовності дисертації та дисертанта до атестації спеціалізованою вченою радою – лише за рішенням наукового керівника (консультанта) (підготовка висновку установи, де виконана дисертація, не передбачається); реалізується принцип автономії вищих навчальних закладів в частині набуття закладом права на підготовку наукових кадрів за своїм власним рішенням, а не за рішенням МОН.

Перейти

Вимоги до наукової роботи

Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій

МОН затвердило нові вимоги до оформлення дисертації

Порядок повідомлення про захист дисертації

Вимоги до оформлення авторефератів (опубліковані в журналі «Бюллетень ВАК України». – 2007. – No6. – С. 9 – 17)

Адреси обов’язкової розсилки автореферату

Для полегшення оформлення посилань на наукові джерела у ваших наукових роботах відповідно до вимог Вищої атестаційної комісії (ВАК) України радимо скористатися автоматичним сервісом https://vak.in.ua

Інтерактивні цифрові посібники

Електронний курс інформаційної грамотності «Проведення наукового дослідження»

Онлайн-гід «Mendeley Reference Manager для управління посиланнями у наукових роботах»

Онлайн-гід «Музичні документи у фонді Наукової бібліотеки КНУКіМ»

Онлайн презентація «Що за страшний звір – наукова стаття, і як перестати його боятися», де висвітлюється тема правильного оформлення наукової статті та проблеми плагіату.

Бібліографічний опис

ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»

ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання»

Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила. ДСТУ 3582:2013.

«Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на русском языке». ГОСТ Р 7.0.12-2011.

«Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках». ГОСТ 7.11-2004 (ИСО 832:194).

Приклади оформлення бібліографічного списку літератури при виконанні навчальних та наукових робіт ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Оформлення списку бібліографічних посилань до наукової роботи. Стиль американської психологічної асоціації (APA style)

Оформлення списку бібліографічних посилань до наукової роботи. Гарвардський стиль (Harvard referencing style)

Визначення УДК

Викладачі, науковці, аспіранти та студенти Київського національного університету культури і мистецтв можуть отримати індекси Універсальної десяткової класифікації (УДК) до своїх публікацій у Інформаційно-бібілографічному відділі бібліотеки (вул. Євгена Коновальця, 36, з 9:00 до 18:00 год.).

Або спробувати визначити їх самостійно:

Визначити індекс УДК

Наукові фахові видання України

Транслітерація

Бібліометрика української науки

Система «Бібліометрика української науки» призначена для надання суспільству цілісного уявлення про наукове та науково-педагогічне середовище України.

Перейти

Web of Science та Scopus

З 1 червня 2018 року усі українські державні та комунальні виші та наукові установи незалежно від відомчого підпорядкування на один рік з можливим подальшим продовженням цього терміну отримали підключення до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету.

Scopus – це реферативна та наукометрична база рецензованої літератури та перевірених веб-джерел. Пошукова система використовує програмні засоби для відстеження, аналізу та візуалізації досліджень. База даних SCOPUS індексує близько 22000 назв різних видань (серед яких 55 українських) від більш ніж 5000 видавництв.

Scopus надає своїм користувачам можливість отримати результати тематичного пошуку з однієї платформи зі зручним інтерфейсом, відслідкувати свій рейтинг в SCOPUS (цитування власних публікацій; індекс Гірша) та інше.

Доступ здійснюється з локальної мережі університету за посиланням: www.scopus.com

Інструкція користувача Scopus

Перелік видань, що індексуються базою Scopus

Журнали, що входять до Scopus, представлені також на сайті SCImago Journal & Country Rank, де їх можна подивитися on line або завантажити повний перелік у вигляді файлу Exсel. Також можна переглянути відсортований список за країнами або галузями знань.

Web of Science (WoS) – це реферативна наукометрична база даних наукових публікацій , що пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів. Таким чином, користувач в змозі негайно отримати уяву щодо актуальності тієї чи іншої роботи та її впливу на наукову спільноту.

Web of Science дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, за окремим автором і за організацією (університетом), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку за цими критеріями дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.

Доступ до Web of Science лише з локальної мережі університету за адресою: webofscience.com

Для віддаленого користування базою даних Web of Science необхідно:

  1. Зареєструватися в базі даних з локальної мережі КНУКіМ.
  2. Кожні 6 місяців здійснювати вхід до бази даних в локальній мережі КНУКіМ.

Повний перелік журналів, що індексуються в Web of Science, можна подивитися в Master Journal List на порталі Intellectual Property & Science компанії «Thomson Reuters». Для цього виберіть потрібну Вам базу даних (по Web of Science їх три: Arts & Humanities Citation Index®, Science Citation Index Expanded ™, Social Sciences Citation Index®). Зайшовши в конкретну БД, можна подивитися повний перелік журналів (посилання View Journal list), список всіх перейменованих журналів (View Journal changes), вибрати пошук журналів за категоріями (View subject category), пошук окремого журналу за назвою, частини назви або ISSN (Search).

Українські журнали в Scopus та Web of Science

Таблиця з українськими науковими журналами, які індексуються в міжнародних науковометричних базах данних Scopus та/або Web of Science.

https://openscience.in.ua/ua-journals

Створення профілів дослідників

ORCID logo

ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) – літерно-цифровий код для однозначної ідентифікації наукових та інших академічних авторів. Такий код вирішує проблему обрахування внеску конкретного автора в науку, так як більшість особистих імен не є чимось унікальним і вони можуть змінюватися, мати культурні відмінності в порядку імен, містять суперечливу практику використання першого імені, скорочень і використовують різні системи письма.

На підставі реєстраційного номера ORCID вчені забезпечують собі: коректну цитованість своїх статей (статті не «втрачаються» пошуковими системами), можливість подавати свої статті в престижні міжнародні наукові видання, можливість участі в рейтингах міжнародного рівня, можливість брати участь у подачі заявок на гранти.

Інструкція з реєстрації у ORCID

Перейти до інструкції

researcherid logo

ResearcherID – глобальний міждисциплінарний реєстр унікальних ідентифікаторів вчених від Clarivate Analytics.

ResearcherID дозволяє:

  • Створити профіль вченого (з поєднанням різних варіантів написання прізвища латиницею).
  • Сформувати перелік власних публікацій (як проіндексованих у Web of Science™, так і тих, що не увійшли до неї).
  • Визначити власні наукометричні показники (індекс цитованості, індекс Гірша).
  • Асоціювати свій профіль з ORCID.
  • Здійснювати пошук вчених (груп) за темою досліджень та створювати запрошення до співпраці.
  • Ви зможете отримати профіль Web of Science ResearcherID якщо у вас є хоча б одна стаття, опублікована в Web of Science.
  • Доступна інтеграція з системою управління бібліографічною інформацією EndNote.

Інструкція зі створення ідентифікатора ResearcherID

Переглянути інструкцію

Є можливість синхронізувати дані профілю та переліки публікацій між ORCID та ResearcherID.

https://www.clarivate.ru/blog/2019_05_researcherid_publons

google академія

Google Scholar або Google Академія – вільна доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін.

Інструкція з реєстрації у Google Scholar (Google Академія)

Перейти до інструкції

Scopus logo

Scopus Author ID – ідентифікатор автора, що автоматично присвоюється досліднику, під час появи його публікацій у виданнях, що індексуються у наукометричній базі Scopus.

Щодо питання створення профілів дослідників звертайтесь до Відділу інформаційних технологій наукової бібліотеки

Академічна доброчесність

Плагіат — привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора (Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К.; Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005. С. 977).

Юридичне визначення цього терміна вперше з’явилося в українських нормативних документах лише в липні 2001 року в новій редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права».

В освітньо-науковій сфері плагіат найчастіше виражається в публікації під власним іменем чужого тексту або у запозиченні фрагментів чужого тексту без зазначення джерела запозичення.

Stop-plagiarism

Загалом, плагіат можна поділити на три основні типи:

  • Копіювання чужої наукової роботи, чи декількох робіт та оприлюднення результату під своїм іменем.
  • Створення суміші власного та запозиченого тексту без належного цитування джерел.
  • Рерайт (перефразування чужої праці без згадування оригінального автора). Цей тип плагіату, якщо він зроблений більш-менш досконало на сьогодні важко виявити технічними засобами пошуку плагіату.

Правила цитування

Цитування має використовуватися у всіх випадках, коли в роботі використовуються дані, взяті зі сторонніх джерел, а не отримані або створені безпосередньо автором. Порушення вказаних нижче правил і їх недотримання має розцінюватися як плагіат:

  • якщо думка автора наводиться дослівно, то її слід взяти в лапки;
  • якщо цитується великий уривок тексту, то він може не братися в лапки, натомість — виділяється або відбивається від решти тексту певним способом (набирається іншим кеглем, шрифтом, накресленням, відбивається від основного тексту більшими абзацними відступами тощо);
  • допускається скорочення цитати, яке не веде до викривлення думки автора. Місце скорочення має бути відзначене в цитаті квадратними дужками з трикрапкою всередині;
  • допускається перефразування цитати, зміна словоформ чи відмінків певних слів. В такому разі, цитата в лапки не береться, але в квадратних дужках обов’язково ставиться посилання на джерело (його порядковий номер зі списку використаної літератури, який додається до роботи);
  • в списку використаної літератури завжди слід вказувати навіть ті джерела, які використовувалися під час підготовки роботи і вивчення теми, навіть якщо прямих посилань чи цитувань цих джерел в роботі нема.

Наукова бібліотека здійснює перевірку на виявлення збігів/ідентичності/схожості в текстах засобими сервісу перевірки на плагіат Unichek.

Unicheck logo

UNICHEK – це сервіс з перевірки робіт на ознаки плагіату, який вчасно надає підтримку своїм користувачам та може адаптувати систему відповідно до потреб навчальних закладів.

Створений українськими розробниками у 2014, він може використовуватись онлайн або інтегруватись з навчальними системами ВНЗ (так звані learning management systems). Серед них – Moodle, Canvas, Blackboard, Schoology, Google Classroom та інші. Наразі сервісом користуються більш ніж 50 українських університетів. Навчальні заклади США, Іспанії, Бельгії та інших країн світу також перевіряють роботи за допомогою сервісу Unicheck.

Strikeplagiarism logo

Plagiat.pl є власником системи StrikePlagiarism.com і була заснована в 2002 році. Завдяки широкому доступу в Інтернеті, метод «копіювати-вставити», «ghost-writer» та плагіат стали глобальним явищем і серйозною загрозою для якості сучасної освіти і науки. Команда з 2002 року активно займається зміною ставлення до академічного плагіату і розробкою технологічних, правових і процедурних контрзаходів.

Plagiat.pl працює в 20 країнах (Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Румунія тощо) і охоплює понад 500 ЗВО, в тому числі Університет Гумбольдта в Берліні, Софійський університет, Варшавський університет, Ягеллонський університет і т.д.

Пропонуємо ознайомитися із ресурсом, що дозволяє перевірити законність використання зображення фізичної особи у видавничій продукції, рекламі, Інтернеті тощо. Особливо корисним онлайн консультація буде авторам наукових статей, які використовують фотографії, малюнки, кадри чи інші фрагменти з мультимедіа із зображенням фізичних осіб.

Перевірити