Чи жила б Україна без кобзи-бандури?
Чи світила б колись нам свободи зоря?
Чи знесли б ми без неї неволю й тортури?
Хай ридає й розкаже про це нам бандура!
Про минуле, теперішнє та майбутнє бандури йшла мова на літературно-художній імпрезі «Бандура як душа народу…», що пройшла в Науковій бібліотеці КНУКіМ у рамках тижня «Бібліотечного мейнстриму».
Побутують різні версії походження бандури в Україні, яка, розвиваючись на полотні української музичної культури та характерних для українців билинно-думних традицій, зазнала поступових серйозних змін, унаслідок яких виник власний український національний інструмент, що не має аналогів у світовій музичній культурі.
Розпочався захід виступом Капели бандуристів КНУКіМ у виконанні яких прозвучали українські народні пісні.
Заступник директора Наукової бібліотеки КНУКіМ Лариса Рибка, відкриваючи захід зауважила: «Бандура – це голос України, її струни звучать у серцях, нагадуючи про звитяги і перемоги, а пісні у виконанні Капели бандуристів КНУКіМ вражають своєю щирістю та мелодійністю. Я впевнена, що наша зустріч переконає багатьох присутніх змінити свою думку про бандуру і полюбити її».
Валентина Сінельнікова, кандидат історичних наук, заступник декана Факультету музичного мистецтва провела ґрунтовний огляд книжкових новинок, підготовлених науковцями секції бандури, зазначивши їх значення для підготовки професійних музикантів та формування їхнього виконавського репертуару. «Такий унікальний інструмент українського народу як бандура не повинен знаходитись на задвірках сучасного українського мистецького простору. Саме тому нові книги такі актуальні і важливі».
Володимир Єсипок, народний артист України, професор, викладач по класу бандури, презентуючи книгу наголосив, що «Кожна нація і кожен народ прагне бути відмінним від інших. Український народ має унікальне культурно-історичне явище – кобзарське мистецтво. Завдяки йому у плині століть ми не втратили власну етнічну культуру, колосальний фольклор.
Кобзарі – носії національної духовності – мали величезний вплив на формування національної свідомості. До навчального посібника «Кобзарські і бандурні практики» увійшли методичні рекомендації для створення сучасних кобзарських літературно-музичних композицій, приклади таких композицій та репертуар, призначений для сольного виконання бандуристами співаками.
«На моє глибоке переконання, для української культури один кобзар важить значно більше, ніж декілька музикантів, лауреатів міжнародних конкурсів. Бо кобзар несе своєю творчістю не лише естетичні ідеї, він є носієм національної ідеології, він примушує людей усвідомити себе частиною суспільства, відчути гордість за своє минуле, оптимістично дивитись у майбутнє».
Андрій Іваниш, заслужений артист України, доцент, художній керівник Капели бандуристів КНУКіМ, продовжив: «Посібник, який сьогодні тримає у руках перший читач, створювався більше 10 років, він єдиний у своєму роді. До збірки «Аранжування та перекладення для капели бандуристів» (у трьох частинах) увійшли твори, різноманітні за стилем, жанром, художньо-образним змістом, 60% яких вже виконувалися Капелою бандуристів КНУКіМ на концертах».
В Україні існує величезна проблема відсутності видань сучасних творів концертного і педагогічного характеру. Композитори мало пишуть для сольного, ансамблевого і хорового виконання у супроводі бандури. Пропонований репертуар обмежується класичними та народними творами, в той час, коли молодь прагне виконувати і сучасну музику, цікаву їхньому поколінню. До того ж, твори не друкуються на державному рівні, а випускаються невеликими накладами в окремих містах України.
Тому, навчальний практикум, завдяки широкому діапазону виконавської (оркестрової та диригентської) складності пропонованих творів є унікальним, містить комплекс технічних та художніх завдань. Пропоновані твори можуть бути використані в концертних програмах.
Завершуючи літературно-музичну імпрезу студенти секції бандури, солісти Капели висловили вдячність авторам за книжкові новинки, зазначивши, що «це – необхідні книги для майбутніх керівників капелами бандуристів, адже містять поєднання теорії, методики та практики роботи з капелою, в класах читання партитур, інструментовки».
