Презентація книги про гуцульську кераміку в Косові

Наукова бібліотека КНУКіМ > Новини > Презентація книги про гуцульську кераміку в Косові

Співробітники Наукової бібліотеки КНУКіМ, автор і виконавці інноваційно-освітнього проекту «Скарби нації» Олена Скаченко, Вероніка Степко та Олена Омельяненко-Набіуліна взяли участь у науковому семінарі «До питання нематеріальної культурної спадщини», що проходив на Гуцульщині у рамках І Відкритого фестивалю кераміки, ремесел і фольклору «Мальований дзбаник».

З доповідями на семінарі (проходив у конференц-залі Національного природного парку «Гуцульщина» (м. Косів) виступили також науковці Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, експерти з питань охорони нематеріальної культурної спадщини та члени журі фестивалю.

Автори – Олена Скаченко, методист бібліотеки КНУКіМ та кандидат мистецтвознавства, доцент Марія Гринюк презентували громаді наукове видання «Косівська мальована кераміка як феномен української культури», підготовлене у науковій бібліотеці вишу.

news_kosiv_180

В обговоренні книги взяла участь Світлана Пахлова, незалежний експерт з питань охорони нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України. Пані Світлана доповіла також про стан підготовки номінаційного досьє «Традиція косівської кераміки» для розгляду на сесії ЮНЕСКО з метою включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Насичена програма фестивалю передбачала відкриття виставки народного малярства польського села Залип’я (Малопольське воєводство, Домбровський повіт) у Музеї писанкового розпису (м. Коломия). У великому залі музею представлено декоративні панно народних майстринь, світлини сільських будівель, оздоблених квітковими композиціями та документальна інформація про традиції залип’янського хатнього розпису з колекції Регіонального музею в Тарнові (Польща).

Завідувач Музею писанкового розпису Оксана Ясінська ознайомила гостей із експонатами музею, писанками із різних регіонів України та країн світу.

news_kosiv_332

news_kosiv_430

Далі учасники фестивалю відвідали Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського
(м. Коломия), оглянули найбільшу в Україні колекційну збірку кераміки. Спеціально для гостей цікаву розповідь про музейні збірки та екскурс в історію Гуцульщини здійснила Романа Баран, заввідділом кераміки.

news_kosiv_528

Другий день наукового пленеру розпочався із відвідання Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини, де відбулося відкриття ювілейної виставки мальованої кераміки до 125-річчя від дня народження відомої косівської гончарівни Павлини Цвілик. Родинні традиції нині продовжують заслужені майстрині народної творчості України: онука Ірина Заячук-Серьогіна та правнучка Оксана Кабин-Вербівська.

news_kosiv_625

Директор Косівського музею Вікторія Яремин презентувала фільм про творчість П. Цвілик та розповіла про особливості кераміки сучасних майстринь.

На завершення фестивальних заходів співробітники вишу відвідали село Яворів – колиску різьбярства та столицю ліжникарства Гуцульщини. Директор Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк та майстриня Василина Романчич познайомили гостей фестивалю із життям та побутом гуцулів, історією та технікою виготовлення ліжників.

Найвиразнішою ознакою фестивалю «Мальований дзбаник-2016» стало глибоке усвідомлення значущості та дієвості українських традицій в особливий, тривожний та критичний для країни час.

news_kosiv_244

Проведення заходів фестивалю вкотре переконало в актуальності подальшої співпраці Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв, Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва ЛНАМ, БО «Благодійний фонд «Автентика Гуцульщини», музейних осередків Гуцульщини у напрямку популяризації косівської мальованої кераміки, як самобутнього явища українського народного мистецтва.

За словами Світлани Пахлової, інноваційно-освітній проект «Скарби нації», що реалізується у Науковій бібліотеці КНУКіМ, має важливе значення для забезпечення розвитку і охорони нематеріальної культурної спадщини України. Упевнені, що проект приверне належну увагу науковців, працівників культури, студентства, культурологів і громадськості України.

Попередня публікаціяНаступна публікація

Схожі публікації