25–26 вересня співробітники Наукової бібліотеки КНУКіМ, на запрошення Косівського інституту прикладного декоративного мистецтва відвідали Гуцульщину та взяли участь у заходах фестивалю-конкурсу «Мальований дзбанок».
Відкрив фестиваль науковий семінар «Малюємо Косів. Рік потому», під час якого відбувся обмін досвідом з популяризації нематеріальної культурної спадщини та народних ремесел окремих етнічних регіонів України та Польщі.
З доповіддю на тему «Презентація науково-популярного видання «Косівська мальована кераміка як феномен українського гончарства» на семінарі виступила автор проекту «Скарби нації», завідувач сектора методичної роботи Наукової бібліотеки КНУКіМ Олена Скаченко.
Олена Олексіївна наголосила, що специфіка напрямів розвитку сучасної бібліотеки ВНЗ полягає в інноваційності її діяльності, тобто здатності відповідати вимогам інформаційного суспільства. У зв’язку із цим Наукова бібліотека КНУКіМ розвиває інформаційні, інноваційні та освітні проекти, що є складовою компонентою системи збереження наукової та мистецької спадщини України.
У своєму виступі О. Скаченко презентувала інноваційно-освітній проект «СКАРБИ НАЦІЇ», метою якого є популяризація об’єктів нематеріальної культурної спадщини України. За допомогою мультимедійної презентації, що ілюструвала доповідь, учасники семінару були ознайомлені із завданнями проекту, передумовами, які ініціювали його розробку, першими результатами та подальшими планами реалізації.
Значну увагу на семінарі було відведено презентації науково-популярного видання про феномен косівського гончарства. Видання підготовлене співробітниками бібліотеки, призначене студентам університету, містить інформацію про історію розвитку косівської школи гончарства, особливості мотивів та кольористику. У книзі зібрана інформація про мистецтво 37 гончарів, серед яких – 21 сучасний майстер.
У роботі семінару взяли участь доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри художньої кераміки Львівської Національної академії мистецтва Орест Голубець; кандидат мистецтвознавства, доцент, заст. директора з наукової роботи КІПДМ Марія Гринюк; доцент кафедри художньої кераміки Львівської Національної академії мистецтв, Заслужений художник України Василь Боднарчук; експерт ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Світлана Пахлова; науковий співробітник Львівського музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАНУ Галина Голубець; голова Косівської регіональної організації Національної спілки художників України Іван Кочержук; науково-педагогічний і студентський колектив КІПДМ
Науковий працівник етнографічного музею в м. Тарнова (Польща) Urszula Gieron презентувала культурно-мистецький осередок туристичної Польщі – Мальоване Залиппя;
Друга частина семінару була присвячена відвіданню керамічного цеху Косівської національної спілки художників України та майстерень сучасних косівських гончарів: Іванни Козак-Ділети, Валентини Джуранюк, родини Троць, Марії Гринюк, Уляни Шкром’юк та ін.
Найдивовижніше дійство з популяризації спадщини косівської гончарної школи проходило на другий день фестивалю. Так, представники Наукової бібліотеки КНУКіМ були запрошені на відкриття виставки малярства народних майстринь Польщі «Мальоване Залиппя» в Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини; відвідали виставку-ярмарок творів майстрів Косівщини, VІ Міжнародний студентський гончарський пленер «ГончАРТ пленер у Косові» та інші заходи.
Насичена програма фестивалю підтвердила, що кераміка Гуцульщини має глибоке коріння, водночас – це живе мистецтво наших днів. Воно продовжує розвиватися в пошуках нових ідей, форм і більш широкої сфери застосування.
Участь співробітників Наукової бібліотеки у фестивальних заходах та презентація проекту демонструє, що наукова і творча спільнота Київського національного університету культури і мистецтв, реалізуючи проект:
- створює інформаційну та джерельну базу дослідження нематеріальної культурної спадщини України,
- пропонує платформу для обговорення та вивчення даної тематики серед наукової спільноти,
- безпосередньо впливає на формування нового мислення і погляду студентства на нематеріальні культурні об’єкти, які є унікальними маркерами, що здатні на високому рівні популяризувати Україну та українське мистецтво у світі.
