Сучасні майстри косівської кераміки

Балагурак фотоБалагурак (Урбанська) Христина Тадеївна

Член Національної Спілки художників України (1987).

Народилась 15 березня 1959 р. у м. Косів Івано-Франківської обл. Після закінчення Косівського технікуму народних художніх промислів ім. В. І. Касіяна (1979), працювала в художніх майстернях Спілки художників України у м. Косові. Навчалася в Одеській державній академії будівництва та архітектури за спеціальністю «архітектор» (1989–1995). Учасник багатьох всеукраїнських виставок. У даний час працює викладачем рисунку та живопису в Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва.

Асортимент виробів: свічники, тарелі, вази, куманці, сервізи, скульптури малих форм. Серед робіт переважає ліпка в поєднанні з гончаруванням. Це, здебільшого, фігурні композиції. Належить до кагорти тих майстрів, яким не бракує фантазії. Її посудини – фігурки сповнені гумору та особливої образності. Художниця вміє узагальнювати, стилізувати і, водночас, у простих силуетних формах довершено виразити ідейний задум. До прикладу: Двійнята «Паровані», посуд для вина «Іван та Марічка», інше.

Христина Балагурак-Урбанська

kosiv-img_003

Іграшка «Курочка»

kosiv_img_012Бейсюк Оксана Іванівна

Член Національної спілки художників України (1989), Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990), заслужений майстер народної творчості України (1997), лауреат премії ім. К. Білокур (2002).

Народилася 4 жовтня 1951 р. у м. Косові. Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів (1970). Від 1971 р. працює у Косівському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.

Асортимент виробів: декоративні тарілки, миски, дзбанки, горщики, вази, виконані в традиційних гуцульських кольорах та орнаментах.Майстриня вміє органічно пов’язати декор та форму виробів, що є основним принципом кожного професійного кераміста.

Розпис майстрині вирізняється глибоким насиченим ритованим рисунком, який щільно оповиває форму виробу. У колористиці полюбляє застосовувати достатньо палітру коричневого тону. Роботи завершує одним або кількома рядами орнаментальних смуг в обрамленні вже добре відомих елементів, але щоразу інтерпретує їх.

Оксана Бейсюк

kosiv-img_005Бурмич Богдан Миколайович

Майстер-віртуоз гончарної справи. Почесний член Національної Спілки художників України.

Народився 20 Жовтня 1951 р. на Львівщині. Закінчив Косівський технікум народних та художніх промислів (відділ художньої кераміки).

Відіграв особливу роль у розвитку косівської кераміки, присвятивши їй все життя. Найкращий формувальник-кераміст на Косівщині, починаючи з 80-тих ХХ ст. і до сьогодні. Навчав багатьох сучасних гончарів. У лихі 90-ті, коли розпадалися більшість підприємств у державі, точив вироби у холодних керамічних цехах для кількох майстринь. Хтозна, як виглядала б місцева кераміка, якби не «золоті» руки цього майстра.

Упродовж багатьох років майстер був і залишається корифеєм Косівського гончарства. Крім традиційних форм посуду та декору, які він робить з професійною філігранністю, окремо варті уваги його вироби великих форм: вази та фігури тварин.

Він бездоганно відчуває класичну народну форму: пропорційність, вишуканість, технологічну й естетичну довершеність. З-під його рук народилися тисячі дзбанків, тарелів, макітр, мисок, сервізів, монументальних ваз, які розписували більшість майстринь Косівщини.

Богдан Бурмич

Миски Богдан Бурмич форма, Гринюк Марія, розпис.

Миски
Богдан Бурмич форма, Гринюк Марія, розпис.

kosiv-img_009Гривінський Василь Михайлович

Член Національної Спілки художників України (1989).

Народився 21 січня 1963 р. на Тернопільщині. Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів імені В. Касіяна (відділ кераміки, 1982) та Івано-Франківський державний педагогічний інститут (факультет художньої графіки, 1990). Педагоги з фаху – Г. Колос, А. Куб’юк.

Зберігає і примножує традиції гуцульської кераміки, вносить у народне мистецтво сучасні мотиви.

Асортимент виробів: декоративні вази, тарелі, скульптури малих форм.

Значне місце у творчості майстер приділяє сюжетним композиціям, де відтворює звичайний побут гуцулів, фольклору. Один з небагатьох косівських майстрів, який у своїй творчості віддає перевагу малій пластиці. Серед різноманітних тематичних фігурних композицій художника можна побачити найсучасніші інновації форм, виконані з особливим гумором, але водночас з майстерним відчуттям матеріалу та оригінальним композиційним рішенням. До прикладу: рушниця, в натуральну величину, сувенір-фура, фігурна композиція «Гуцули грають в шахи» ін. Багатожанрові розписи на тарелях, кахлях, вазах захоплюють сюжетами історичного, фольклорного, сакрального чи побутового змісту.

Василь Гривінський

kosiv-img_013Гривінський Петро Михайлович

Народився 28 червня 1959 р. у селищі Єзупіль Тисменецького р-ну Івано-Франківської обл. З відзнакою закінчив Косівський технікум народних художніх промислів ім. В. Касіяна (відділ кераміки, 1979).

Вдало використовуючи традиції місцевого гончарства упродовж 1989–1990 років створив галерею історичних портретів українських гетьманів на декоративних керамічних тарелях, зокрема Б. Хмельницького, П. Конашевича-Сагайдачного, Д. Вишневецького, І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетерi, I. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрiшного, I. Мазепи, П. Орлика, П. Полуботка, Д. Апостола.

Автор майстерно підкреслює атрибути, особливiсть одягу, обличчя, положення рук, клейноди тощо. Вживається небагато елементiв орнаменту, якi розмiщуються з глибокою художньою логiкою. Малюнок легкий, розмашистий.

Важливими мотивами розпису тарелей є рослинна та геометризована орнаментика, зображення звiрiв та птахiв. Краї тарелей декорованi листочками, ягодами, рутами, зубчиками.

Петро Гривінський

kosiv_img_013Гринюк Марія Миколаївна

Кандидат мистецтвознавства, доцент (2004). Член Національної спілки художників України.

Народилася 24 листопада 1959 р. в с.Старий Косів Івано-Франківської обл.

З дитинства захоплювалась малюванням. З 1975 по 1979 рр. навчалась у Косівському технікумі народних художніх промислів на відділі художньої кераміки. У 1984 р. закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Будучи студенткою, захоплювалась інноваційною керамікою прибалтійських країн. Дипломний проект та столовий порцеляновий сервіз в матеріалі «Співаночки» отримав схвальні відгуки й експонувався на міжнародній виставці в Японії «Експо-85».

Після завершення інституту по сьогодні працює в Косівському інституті прикладного-декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв викладачем спецдисципліни. У 2001–2006 рр. очолювала Косівський інститут ПДМ ЛНАМ. Творчо працює у своїй майстерні, виготовляє мальовану кераміку. Твори Марії Гринюк як у формах, так у розписах тяжіють до монументальності.

Здебільшого, розписує великі тарелі з філософським сюжетним змістом: «Карпати», «Софія в каштанах», «Всевидяче око», «Ангелику мій» ін. У скульптурних тематичних композиціях художниця відображає реалії життя, співіснування, спогади, як то «Татові яблока», «Косівські ворони» інше.

Як науковець, Марія Гринюк є автором проекту «Галерея майстрів Гуцульщини», численних публікацій з проблем народного мистецтва, всебічно популяризує Косівську мальовану кераміку в Україні та за кордоном.

Працює в матеріалі майоліка, порцеляна, захоплюється графікою і декоративним розписом на папері. Керамічні вироби Марії Гринюк – просторові, у них багато волі, сюжет «дихає».

Марія Гринюк

kosiv_img_016

Декоративні тарелі релігійного змісту

kosiv_img_022Джуранюк (Проданець) Валентина Іванівна

Заслужений майстер народної творчості України (2002).

Належить до групи косівських керамістів, які відкрили нову сторінку в гуцульській кераміці, збагативши її особливим змістом.

Народилася 31 травня 1948 р. на Вінничині. Після закінчення Косівського технікуму народних художніх промислів (1968) як художник-майстер розпочала свою трудову діяльність у Косівських художньо-виробничих майстернях Художнього Фонду УРСР.

Здатність імпровізувати в композиції є характерною ознакою творчості народних майстрів. Але у Валентини Джуранюк такий особливий талант поєднується з умінням художньо вдосконалювати форму і декор та знанням технологічних аспектів місцевого керамічного ремесла.

З-поміж різних технологічних засобів, якими володіє Валентина Джуранюк у процесі виготовлення виробів, унікальним є вміння поєднувати гончарування і ліпку. Це можна простежити в непростих за конструкцією, але естетично привабливих формах свічників, у художньо-довершених пропорціях анімалістки тощо.

Найдрібніші деталі пташок, баранців, коників вона формує на гончарному станку, інтуїтивно вгадуючи пропорції. Та навіть у звичайні традиційні посудини двійняток, сільничок майстриня вносить власний штрих до способів з’єднань, фігуративних ручок, накривок, подекуди навіть оздоблює виріб декоративними вушками – калачиками, крученими ріжками тощо. Вміння швидко і вправно з’єднувати точені й ліплені деталі свідчать про високу майстерність Валентини Джуранюк і досконале знання технології місцевої майоліки. Впродовж кількох десятків років вона не тільки глибоко вникала, вивчала весь технологічний процес ремесла, а й сама його творила і збагачувала.

Інколи в розписи «по-білому», крім традиційних зеленого, жовтого і коричневого кольорів майстриня вводить і синій колір.

Валентина Джуранюк

Великий глечик з ручками, фруктівниця, свічник-трійця, куманець

Великий глечик з ручками, фруктівниця, свічник-трійця, куманець

kosiv_img_023Дутка Сергій Ярославович

Народився 20 квітня 1986 р. у смт. Лисець Івано-Франківської обл. Навчався у Косівському училищі, згодом – в інституті прикладного-декоративного мистецтва. Упродовж 2009–2011 рр. працював викладачем відділу художньої кераміки Косівського училища ПДМ.

Нині працює у своїй майстерні в с. Рожнів Косівського р-ну. Асортимент виробів: посуд (макітри, миски, тарелі, горшки, дзбанки), декоративна анімалістична пластика, сувеніри, свистунці (окарини) та світильники. Часто у формотворенні використовує анімалістичні мотиви в поєднанні з посудом, найчастіше в горнятах чи кухлях.

Здебільшого працює в царині так званої «молоченої» кераміки, інколи експериментує з поливами. В технології поєднує «молочіну» та підполивний розпис. У гончаруванні добре відчуває народну форму, але і тут експериментує. Найцікавішим у творчості вважає анімалістичну пластику. Те, що вирізняє Сергія серед інших майстрів – неабиякий хист до анімалістки.

Саме у цьому жанрі утверджується лише йому притаманний почерк у стилізації та відтворенні образів в керамічній скульптурі.

Сергій Дутка

Маска «Бик», 2009 р.

Маска «Бик»,
2009 р.

kosiv-img_034Заячук-Серьогіна Ірина Василівна

Заслужений майстер народної творчості України (2009), член Національної Спілки художників України (1988), Національної Спілки народних майстрів України (1991).

Народилась 12 жовтня 1950 р. у м. Косів Івано-Франківської обл. Секрети розпису та виготовлення керамічних виробів пізнавала, навчаючись у своєї бабусі Павлини Цвілик. Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів (1970). Педагогами з фаху у неї були В. Аронець, Г. Колос, П. Цвілик. З 1974 року працює у Косівському художньо-виробничому комбінаті Національної Спілки художників України.

Завдяки бездоганному володінню матеріалом та доброму знанні технологічних особливостей виробила власний почерк декорування, створила сотні високомистецьких творів, серед яких: свічники, тарелі, вази, кахлі, куманці, сервізи, колачі.

Унікальними творами майстрині та її чоловіка І. М. Серьогіна є керамічні ріжки, сформовані на гончарному крузі та декоровані традиційним косівським розписом на білому тлі.

Ірина Заячук-Серьогіна

kosiv_img_030Козак-Ділета Іванна Володимирівна

Член національної спілки художників України (1995).

Народилася 7 Липня 1959 р. у м. Косові. Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів.

Добре володіє традиційними для косівської кераміки техніками розпису (ритування і ріжкування), одна з кращих майстринь, та одна з сучасних послідовників великої династії косівських керамістів Совіздранюків-Рощиб’юків.

Довгий час працювала в керамічному цеху Косівської регіональної організації Національної спілки художників України. Починаючи з 2000-их років, майстриня поступово переходить у власну майстерню. Разом з чоловіком Богданом Ділетою вони домоглися замкнутого, тобто, повного технологічного процесу виробництва мальованої кераміки.

В орнаментах майстрині відчутний вплив стилістики Ганни Рощиб’юк та Орисі Козак. Такі вироби, як дзбанки, миски, горщики, калачі, баклаги, горнята, близнюки, вази, декоративні тарелі та блюда оздоблює, як по білому тлі так і по коричневому, смугами ритмічно повторюваними мотивами геометрично-рослинного орнаменту.

Художньому стилю майстрині найбільш притаманні вироби, мальовані технікою ріжкування по червоній глині білим ангобом. У неї так само, як у її мами, вишуканий мережаний орнамент. Асортимент виробів різноманітний, зокрема святковий сервіз «Різдвяний», анімалістична пластика, кахлі з розписом на темному тлі і одна з останніх форм – банька з вухом для свяченої Йорданської води.

Іванна Козак-Ділета

Вази, свічники, глечики.

Вази, свічники, глечики.

Тарелі, глечики різних форм, свічники.

Тарелі, глечики різних форм, свічники.

kosiv-img_006Корнелюк-Гривінська Марія Миколаївна

Член Національної Спілки художників України (1999).

Народилася 21 серпня 1966 р. у с. Перехресне Івано-Франківської обл. Закінчила Косівський технікум художніх народних промислів (відділ художньої обробки шкіри, 1984). Керамікою почала займатися у 1992 р.

Асортимент виробів: декоративні тарелі, миски, дзбанки, куманці, плесканці, вази, керамічні плитки на різну тематику.

Серед творчих робіт майстрині є орнаментальні тематичні тарелі: «Дай, Боже, здоров’ячка», «Осінні зваби», «Світанок», «Дзвін Великого дня», «Шлях до істини», «Троїсті музики» та ін.

Оригінальністю оформлення вражають тарелі, пов’язані з космосом і коханням: «Нібіру в житті Земному», «Світ кохання», «А ми двоє паровані, як горнятка мальовані» та тарелі на сакральну тему: «Слава Всевишньому Господу Богу», «Свята родина», «Син Бога Вседержителя Ісус Христос-Галілеянин» та ін.

Марія Корнелюк-Гривінська

kosiv-img_022Кушнір-Хром’як Олександра Володимирівна

Кандидат мистецтвознавства (2011), завідувач відділом художньої кераміки Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв.

Народилася 5 грудня 1979 року у м. Косові. Закінчила Косівський ІПДМ та Львівську академію мистецтв (відділ художньої кераміки, 2002). Продовжує традиції своєї мами Ганни Біленської-Хром’як. Серед асортименту виробів вартує виокремити анімалістичну пластику та фігурний посуд (лембики, вазони тощо). Різноманітні фігурки баранчиків, бичків з вишуканими ріжками, пташки-свистунці, розписані як по-коричневому, так і по-білому тлі виробу.

kosiv-img_021Кушнір Віталій Васильович

Народився 8 червня 1978 року у с. Рожнів Косівського р-ну.

Закінчив Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва імені В. І. Касіяна (1997). Зосереджує основну увагу на технології місцевої кераміки. Багато технологічних секретів перейняв у Ганни Хром’як, експериментує сам. Майстер добре гончарить, у декоруванні часто використовує такі техніки як фляндрівка і ріжкування.

Молоде подружжя Кушнірів працює в стилі косівської мальованої кераміки, осучаснюючи її у формотворенні та оздобі.

Олександра і Віталій Кушнір

kosiv-img_027Петрів Тетяна Василівна

Народилася у 1961 р. в сім’ї заслуженого художника України Василя Федоровича Шевчука.

Упродовж 1977–1982 рр. навчалася в Косівському технікумі народних художніх промислів ім. В. І. Касіяна. З 1983 по 1997 рік працювала в керамічному цеху Косівського художньо-виробничого комбінату спілки художників України.

З 2000 року працює у власній майстерні разом зі своїм чоловіком Володимиром, який багато років працював над оформленням інтер’єрів в гуцульському стилі.

Петрів Володимир Іванович народився у 1959 р. Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів ім. В. І. Касіяна (відділ художнього дерева).

З того часу, коли дружина почала працювати у власній майстерні захопився гуцульською керамікою. Розробив ряд цікавих сюжетних композицій для керамічних плиток, поєднав кераміку з деревом.

У композиції сім’ї Петрів розгортаються цікаві сюжети з побуту гуцулів, але найхарактерніше – це гумористичні сценки, які самі горяни придумують у своїх співанках, байках тощо.
Роботи Тетяни та Володимира знаходяться в приватних колекціях України, США, Німеччини, Канади, Польщі.

Тетяна Петрів

Кахлі. Композиція «Украв вулик».

Кахлі. Композиція «Украв вулик».

Кахлі. Композиція «Карпати»

Кахлі. Композиція «Карпати»

kosiv-img_036Стрипко Василь Юрійович – самобутній митець, багатогранний у творчості.

Заслужений майстер народної творчості України (2006). Член Національної Спілки художників України (1971).
Народився 9 січня 1938 р. в с. Келихів Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив Косівське училище прикладного мистецтва (1958).

Гончарну справу вивчав у досвідченого кераміста М. Рощиб’юка. Працював у керамічному цеху виробничо-художнього об’єднання «Гуцульщина» (1963–1976), згодом – у Косівському художньо-виробничому комбінаті (до 1996 р.).

Відомий як творець тематично-жанрової скульптури, де відображає побут горян-гуцулів, їх працю, культуру і дозвілля, так і виробів ужиткового призначення. Провідне місце у творчості майстра посідає пластика малих форм, зокрема розмаїття виробів з акустичними пристосуваннями. Це оригінальні за формотворенням свистунці, окарини, калатальця, дзвони та дзвіночки. Зокрема, майстер творить їх різновиди: окарина-ріжок, подвійна окарина, а також посудини-калатальця: «писанка», «каштан», «маківка», «булава».

У декоруванні автор часто застосовує техніку ріжкування як по-білому, так і по-коричневому тлі. Часто застосовує техніку штампування, тобто відтискання геометричних та рослинних візерунків спеціальними стеками, лощіння та тонування для чіткішого проявлення рельєфу. Дзвіночки і дзвони майстер розписує ангобом, який наносить орнаментальними смугами у теплій гамі (градація білого й теракотового кольору), що створює ніжну гру глиняних барв. Частина дзвіночків декорована ажуром, при цьому звукової функціональності не втрачалось.

Василь Стрипко

Декоративні тарілки, дзвіночки, писанки.

Декоративні тарілки, дзвіночки, писанки.

kosiv_img_036Сусак Михайло Миколайович

Член Національної спілки художників України

Народився 1 Січня 1952 р. у м. Косові. Закінчив хореографічне відділення Снятинського культурно-освітнього училища.

Працював формовщиком виробів із глини у Косівському художньо-виробничому комбінаті (1975–1980 рр.), головним спеціалістом з кераміки у художньо-виробничому комбінаті Буковинського осередку Спілки майстрів народного мистецтва України (м. Вижниця, Чернівецька обл., 1991–2000 рр.), директором СГПКП (сільськогосподарське приватне колективне підприємство) «Вогник» с. Вербовець Косівського р-ну (2002–2012 рр.).

У 1983 р. нагороджений Срібною медаллю ВДНГ СРСР (за набір столового посуду). З 2012 р. працює в Косівському художньо-виробничому комбінаті. В асортименті виробів майстра переважають декоративні тарелі, вази, підсвічники, окарини, миски, дзбанки.

Декорувати вироби вчився у Євгенії Зарицької, Марії Рйопки та Валентини Джуранюк, а формувати у Івана Рйопки та Миколи Ткача. Тематика розписів – поєднання рослинних і геометричних мотивів. Інколи майстер будує орнамент на переважанні коричневого кольору.

Технологія розпису Михайла відрізняється серед інших: монументальність, мінімалізм елементів, насиченість коричневої барви. Техніку ритування майстер використовує два рази: по сирому щойно виточеному виробу і після полиття білим ангобом.

У даний час майстер працює над створенням серії декоративних тарілок на теми українських пісень.

Михайло Сусак

Подружжя Ткачів своєю фантазією і декоративністю в розписі з дотриманням кращих традицій косівської школи по праву відносяться до провідних майстрів–художників косівської кераміки.

Ткач Микола Юхимович

Народився 20 Червня 1947 р.

Один із організаторів та перший голова Косівського осередку Спілки майстрів народного мистецтва України.

Ткач Лідія Володимирівна

Народилася 20 Січня 1951 р.

Члени Національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Обоє закінчили Косівське училище прикладного мистецтва. Понад 30 років працювали в керамічному цеху Косівського художньо-виробничого комбінату. За час своєї творчої діяльності створили велику кількість виробничих зразків виробів з кераміки. Були активними учасниками багатьох всесоюзних (до 1991 року), всеукраїнських та регіональних виставок, пленерів-симпозіумів кераміків.

В їхньому доробку сотні виготовлених високохудожніх керамічних тарелей, мисок, ваз, дзбанків, декоративних скульптурок, свічників, питтєвих та столових наборів, декоративних панно.

Часто виготовляли питтєві та столові набори в декоративно-фігурному стилі. У своїх розписних композиціях вводили сюжетну тематику, в тому числі релігійну.

Микола та Лідія Ткач

kosiv_img_032Родина Троць

Сім’я майстрів, яка працює у стилі традиційної косівської кераміки, інтерпретуючи давні традиції до сучасного життя.

Асортимент виробів дуже різноманітний і не обмежується традиційними формами. Зокрема, це тарелі, посуд, вази, вазони, пічні кахлі, плитки, світильні вироби та багато іншого. Серед їхніх робіт є переважно вжиткова кераміка, якою можна користуватись у побуті (ставити в духовку, мікрохвильову піч і посудомийку).

Троць Ігор Володимирович

Народився 22 липня 1970 р. у м. Червонограді Львівської обл.

Троць Христина Романівна

Народилася 27 грудня 1977 р. у м. Косів.

Троць Тереза Ігорівна

Народилася 4 грудня 1997 р. у м. Косів.

Христина є дочкою добре знаних керамістів Людмили та Романа Якібчуків.

Усі форми створюються руками Ігоря, який навчався у відомого косівського майстра Богдана Бурмича. У його руках однаково натхненно народжуються як традиційний посуд, так і міфічні карпатські звірі чи інші оригінальні форми.

Христина та дочка Тереза займаються розписом, створюючи різноманітні малюнки, більшість з яких є ексклюзивними. Малюнки Христини відрізняються пишнотою та наповненістю. Вона створила власний, неповторний почерк, уміло поєднуючи традиційні елементи, передаючи на малюнках унікальні сцени з побуту та святкувань гуцулів, їхні традиції та вірування.

Орнаменти Терези характерні нестандартним поєднанням традиційних елементів косівської кераміки – в її малюнках скандинавські переплетення гармонійно сплітаються з традиційним українським візерунком. Нестандартний підхід також стосується і форм – дрібний та деталізований орнамент покриває не лише посуд, але й скульптури містичних карпатських духів.

Ігор та Христина Троць

kosiv_img_042

Тереза Троць

Цукерниця «Качка», 2015 р.

Цукерниця «Качка», 2015 р.

Супниця, 2015 р.

Супниця, 2015 р.

kosiv-img_040Родина Трушиків – художники, значення яких не обмежується лише цінністю їхніх творів. Створюючи навколо себе світлу атмосферу, вони для інших стають взірцем працелюбства, вимогливості до себе, до своєї творчості.

Трушик Михайло Вікторович – Заслужений майстер народної творчості України (2005), голова Косівського осередку Національної Спілки майстрів народного мистецтва, член Національної Спілки художників України. Народився 6 жовтня 1963р. у с Горигляди Монастириського р-ну Тернопільської обл.

Трушик Галина Михайлівна – Член Національної Спілки художників України (1995), Національної Спілки майстрів народного мистецтва України (2000). Народилася 27 травня 1968 р. у с. Горигляди Монастириського р-ну Тернопільської обл.

Обоє навчалися у Косівському технікумі народних художніх промислів ім. В. І. Касіяна.

До асортименту виробів входять: настільні та інтер’єрні вази, свічники, боклаги, фруктівниці, цукерниці, збанки з кришками, різноманітні за формами, розмірами, декором тарелі.

Подружжя виробляє тарелі, розмальовані рослинно-геометричним орнаментом, стилізованими зображеннями традиційного «дерева життя», вазонів, соняшників, гірських і польових квітів, а також мотивами анімалістичного характеру.

Оригінальними та неповторними є скульптурні композиції «Літа минають», «А мати жде», гуцульська розписна піч в мініатюрі.

Характерною особливістю розписів Трушиків є лаконічність орнаменту, вміле поєднання основних і доповнюючи мотивів в композиції твору.

Михайло та Галина Трушики

kosiv-img_051Тулаїнов Володимир Антонович

Народився 5 квітня 1952 р. у м. Маріуполі Донецької обл. Працював формовщиком гончарних виробів у керамічному цеху виробничо-художнього об’єднання «Гуцульщина» (1973–2001).

kosiv-img_052Тулаїнова Галина Василівна (Кошак)

Народилася 2 квітня 1955 р. у м. Косів Івано-Франківської обл. Працювала рисувальницею у керамічному цеху виробничо-художнього об’єднання «Гуцульщина» (1982–1996).

kosiv-img_042Слава (Тулаїнова) Тетяна Володимирівна

Народилася 8 березня 1980 р. у м. Косів. Навчалась у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника. Працює в вчителем у Косівському НВК І ст.

Слава Анастасія Володимирівна

Народилася 20 червня 2009 р. у м. Косів. Навчається у 1-му класі Косівського НВК І ст. Основи косівської мальованої кераміки вивчає в родині з 3-річного віку. На перших малюнках дівчинка зображала близьких їй людей, які завжди тримаються за руки. Згодом на папері почали з’являтись квіти, тварини, будинки…

Часто темами малюнків є події з життя Насті: родинні свята, походи в гори, катання на велосипеді, а взимку – на санчатах та гірських лижах. З особливим натхненням дівчинка розмальовує глиняні плитки різних розмірів, які виготовляє для неї дідусь Володимир. Мама допомагає Настуні переносити малюнки на плитки, а тато відповідає за оформлення готових виробів.

Слава Анастасія

розпис на керамічних плитках. Роботи із колекції «Моя родина», 2015 р.

розпис на керамічних плитках.
Роботи із колекції
«Моя родина», 2015 р.

kosiv-img_055Хром’як-Білянська Ганна Іванівна

Член Національної Спілки художників України (1990).

Народилась 8 вересня 1938 р. у с. Слобода-Долинська Івано-Франківської обл. Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів (1964).

Очолювала керамічний цех виробничо-художнього об’єднання «Гуцульщина», працювала у художніх майстернях керамічного цеху художньо-виробничого комбінату та майстром на відділі кераміки у Косівському державному інституті прикладного-декоративного мистецтва.

Асортимент виробів: свічники, тарелі, вази, сервізи, скульптури малих форм, дитячі іграшки, барильця. Розпис Ганни Хром’як вирізняється насиченим зеленим кольором, вираженою рослинною, впереміжку з геометризованою орнаментикою. Серед безлічі творчого асортименту унікальністю вирізняються анімалістична пластика. Інноваційним у творчості Г. Хром’як є те, що вона внесла в косівську кераміку нові форми анімалістичного посуду та пластики, які до того часу ніхто не наважувався використати.

kosiv-img_026Чорний Орест Миколайович

Народився 21 жовтня 1964 р. Закінчив Закінчив Косівський технікум народних художніх промислів ім. В. І. Касіяна (1987) та Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.
К. Д. Ушинського (1992).

Працює в Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ на посаді завідуючого циклом художньої кераміки.

Асортимент виробів – глечики, миски, кахлі.

Орест Чорний

kosiv-img_043Чорний Микола Орестович

Народився 9 травня 1996 р. Навчається у Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ на відділі художньої кераміки.

Кераміка родини Чорних – це поєднання двох поколінь, це гармонія мистецького врівноваженого погляду батька та креативного сина.

Микола Чорний

kosiv_img_048Шкром’юк Уляна Андріївна

Член Національної спілки художників України (1993), лауреат премії ім. Катерини Білокур (1986).

Народилася 15 Жовтня 1952 р. Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів. Понад 20 років очолює колектив керамічного цеху при Косівській регіональній організації Національної спілки художників України.

Майстерності розпису навчалася у Євгенії Зарицької. Асортимент творів: свічники, тарелі, вази, сервізи, кахлі, калачі, куманці.

Майстриня розписує вироби як суто декоративного, так і ужиткового характеру, застосовуючи техніку ритування по білому. Має неповторний стиль малюнку, створила багато цікавих квіткових мотивів: багатопелюсткові квіти, які компонує з геометричними елементами – крапочками, ромбиками, хвилястими лініями, трикутниками.

Серед безлічі різноманітних мотивів найбільш виразним у авторській інтерпретації є елементи «колос» у різних композиційних варіативних рішеннях.

Уляна Шкром’юк

Декоративні тарелі, 2015 р.

Керамічні декоративні іграшки «Коник», «Баранець».
Шкром’юк Уляна, розпис, Левицька-Сербенюк Ганна, форма.

kosiv_img_031Якібчуки Роман Михайлович та Людмила Василівна

Якібчук Роман Михайлович народився 3 червня 1954 р. у м. Косів. Член Національної спілки художників України (1992).

Якібчук Людмила Василівна народилася 20 грудня 1959 р. у с. Затабольськ, Костана́йської обл., Казахстан. Член Національної спілки художників України (1990).

Майстри закінчили Косівський технікум народних та художніх промислів. Роман – відділення «Художнє дерево», Людмила навчалась на відділі кераміки. Але оскільки дружині завжди була потрібна підмога, Роману прийшлось освоїти технологію кераміки. Працюють у власній майстерні. Лауреати премії ім. К. Білокур (2012).

Подружжя Якібчуків виготовляють різноманітні вироби – від мініатюрних вжиткових сільничок, мисочок, дзбанків, сервізів до монументальних ваз, глеків, анімалістичного посуду тощо.

Декоруванням, здебільшого, займається пані Людмила. Особливим авторським відтінком вирізняється її розпис по-коричневому. Творам майстрині притаманні вишуканість, довершеність і пластичність орнаментального мотиву. Якібчуки опанували весь цикл виробництва місцевої кераміки, вдосконалюють та експериментують в приготуванні фарбників та поливи.

Подружжя зробило значний внесок у відродження призабутої технології виготовлення чорнодимленої кераміки.

Роман та Людмила Якібчуки

Декоративні тарелі

Чайний сервіз

Чайний сервіз

Декоративні вази

Контакти
Email: knukim.library@gmail.com
Тел.: (044) 529–61–38, (044) 529–98–34