Упродовж кількох травневих днів Львів приймав учасників і гостей наукових конференцій із проблем діяльності бібліотек вищих навчальних закладів України.
Долучилися до них і десять співробітників Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв, (доповіді яких включені до програми і увійдуть до збірки матеріалів конференції).
Із доповідями на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Університетська бібліотека як простір соціокультурної комунікації» з міжнародною участю, що проходила у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, одній з найбільших і найдавніших наукових бібліотек України, що веде свою історію від 1608 року, виступили Олена Скаченко та Алла Мальшакова.
У конференції взяли участь близько 100 представників бібліотек вишів з Києва, Рівного, Чернівців, Івано-Франківська, Мукачевого, Ужгорода, Харкова.
Відкрили захід та звернулися до учасників з вітальним словом член-кореспондент НАН України, доктор хімічних наук, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Роман Гладишевський та доктор наук із соціальних комунікацій, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент Олег Сербін.
Пленарне засідання було присвячено висвітленню основних тенденцій та перспектив розвитку бібліотечної справи, актуальних проблем соціокультурної діяльності бібліотек вищих навчальних закладів, їхньої ролі у вихованні та самоосвіти молоді.
Зокрема директор Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Оксана Бруй виступила з темою «Стратегія розвитку Бібліотеки КПІ 2017–2020: досвід розроблення та впровадження»; а завідувач сектора методичної роботи Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв Олена Скаченко розповіла про соціокультурну діяльність бібліотеки на прикладі досвіду роботи Наукової бібліотеки КНУКіМ.
У виступі «Бібліотека університету у формуванні модерного публічного простору», яку представив кандидат історичних наук, доцент, директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь та доповіді «Genius loci бібліотеки – вибрані елементи психології місця та інституції», підготовлену доктором габілітованим, ад’юнктом Інституту наукової інформації і бібліології Торунського університету імені Миколая Коперніка Томашем Крушевським (Польща) розглядалися складні питання потреби філософського переосмислення місця і ролі бібліотеки в сучасних соціокультурних процесах.
Спеціаліст з навчання Clarivate Analytics (Київ) Ірина Тихонкова представила презентацію, присвячену особливостям платформи «Web of Science» та її аналітичних продуктів, а представник компанії «Zeutschel» (Тюбінґен-Гіршау, Німеччина) Олександр Шевченко окреслив перспективи технологій оцифрування бібліотечних фондів.
Після пленарного засідання за люб’язної пропозиції директора Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василя Кметя для співробітників бібліотеки КНУКіМ і гостей з Торунського університету імені Миколая Коперніка та Лодзького університету (Польща) була організована екскурсія бібліотекою. Завідувач відділу культурно-просвітницької роботи Роман Лаврентій познайомив з історією бібліотеки, показав фонд книгозберігання зі спеціальними металевими конструкціями; відділи науково-методичний та обслуговування читачів; кабінет, де працював Іван Франко.
Над головним читальним залом бібліотеки увагу привертає скляний дах. Інтер’єри залу прикрашені стилізованими орнаментами, символічними зображеннями та латинськими і грецькими сентенціями, що нагадують про античні витоки класичного університету (розписи Т. Рибковського та Ю. Буцманюка). У початковому вигляді в читальному залі зберігається місце чергового бібліотекаря.
У відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка учасникам конференції розповіли про його історію (заснований у 1905 році як «Відділ інкунабул, рукописів і дипломів») та надали можливість ознайомитися із раритетами фонду: найдавнішою картографічною пам’яткою, що зберігається у фондах Наукової бібліотеки – венеціанським виданням атласу Клавдія Птолемея (1511 р.); унікальним прижиттєвим виданням Миколая Коперніка (1543 р.); палеотипом Pomponii Melae та збіркою католицьких піснеспівів – «Антифонарій» (1551 р.).
Наступного дня конференція продовжилася у 4 секціях, де обговорювались історія бібліотек, соціокультурна діяльність, формування фондів. У 2-ій секції з доповіддю «Дайджест як інформаційно-аналітичний продукт у науковій бібліотеці вишу» виступила Алла Мальшакова, провідний бібліотекар науково-методичного відділу бібліотеки КНУКіМ.
Учасники конференції ознайомились із книжково-документальною виставкою «Традиції академічного читання на прикладі особових колекцій Наукової бібліотеки».
Святково-творчій атмосфері пленарного засідання сприяла виставка «Щоденник / Графіка / Процеси / Книги», що представляла графіку відомого українського художника Павла Макова та твори молодих львівських і харківських митців, які працюють у напрямку станкової графіки.
