Від порівняльного бібліотекознавства – до «Вишитого “Кобзаря”»

Наукова бібліотека КНУКіМ > Новини > Від порівняльного бібліотекознавства – до «Вишитого “Кобзаря”»

За сприяння та організації Кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Факультету культурології студенти 1-4 курсів напрямів підготовки «Менеджмент бібліотечно-інформаційної діяльності» та «Інформаційна аналітика» мали змогу прослухати лекцію д-ра Хенріка Холлендера, директора Наукової бібліотеки Лазарського університету (Варшава).

Почесними слухачами лекції стали також шановні викладачі кафедри та університету, серед яких – доктор історичних наук, професор Тетяна Василівна Новальська, доктор педагогічних наук, професор Оксана Володимирівна Матвієнко, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Тетяна Юріївна Гранчак, кандидат педагогічних наук, доцент Галина Євгеніївна Шипота, кандидат культурології Наталія Іванівна Кобижча.

Під час зустрічі було порушено багато цікавих питань: для чого порівнювати бібліотеки, як їх порівнювати, якими мають бути критерії для порівняння. «Як ви вважаєте, що це за зала? Чому вона така? Які її завдання? Що це за будівля? Чи має в бібліотеці бути окремий вхід для користувачів і для персоналу?», – нібито прості, на перший погляд, питання на кшталт цих інколи змушували замислитися навіть досвідчену професуру!

Переходячи від питання до питання і послідовно їх розкриваючи, д-р Холлендер заохочував слухачів висловлювати власні міркування стосовно тих або інших підходів та пропонувати власні.

На початку свого виступу шановний лектор звернув увагу на теоретичний та прикладний аспекти порівняльного бібліотекознавства, ознайомивши присутніх із працею з міжнародного та порівняльного бібліотекознавства Пітера Лора (Peter Johan Lor).

Утім більшу зацікавленість слухачів викликав саме прикладний аспект.

Від порівняння архітектури і дизайну бібліотечних будівель, обговорення яких було розпочато під час попередньої ознайомчої лекції «Бібліотека Варшавського університету: науковий приклад Польщі», розмова перейшла до порівняння технологій, стандартів, ресурсів та інжинірингу бібліотек, вартості обслуговування окремого користувача бібліотеки, самої користувацької аудиторії та сучасних способів бібліотечної комунікації.

«Комунікаційна модель телеграфа, властива індустріальній добі, змінюється сьогодні на мережеву модель комунікації, коли кожен комунікує з кожним. У таких умовах цінним стає не просто надання доступу до книги, документа, інформації, яка в цьому документі міститься – таку потребу може задовольнити внаслідок автоматизації бібліотек – цінним стає сам бібліотечний простір, який набуває якостей комунікативної платформи, що поєднує користувача з документом, користувача з бібліотекарем, користувачів між собою, коли можливий спонтанний обмін думками і поглядами поза формальними заходами», – наголосив д-р Холлендер.

Йшлося також про порівняння бібліотек у часі (від античних – до сучасних) і просторі (від центру – до периферії), за повнотою зібрань та естетикою приміщень, за зручністю користування і комфортом перебування.

Не обійшли увагою і неоднозначне сприйняття бібліотек у суспільстві, адже влада шукає в них величі і можливостей використання з політичною метою, широка громадськість – затишку і комфорту в спілкуванні, інтелектуали – доступу до наукових текстів, інституції – інструментів для здобуття рейтингів і показників.

Враховуючи необхідність для бібліотеки швидко адаптуватися до нових реалій широкого використання інтернет-технологій, альтернативного доступу до різноманітних віртуальних баз даних, електронних бібліотек і колекцій, зміни користувацьких потреб, дійшли висновку про важливість дотримання в бібліотечній діяльності і розробці стратегій розвитку бібліотек балансу між кількістю та якістю, швидкістю та виваженістю, плануванням і гнучкістю, цілісністю і комплексністю.

Лекція завершилась під оплески студентів і викладачів! Було цікаво і всі учасники з нетерпінням чекають на наступну зустріч.

Цього ж дня шановний гість разом із заступником завідувача Кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи, кандидатом культурології, доцентом Людмилою Іванівною Прокопенко та завідувачем кафедри, доктором наук із соціальних комунікацій, старшим науковим співробітником Тетяною Юріївною Гранчак відвідав Наукову бібліотеку КНУКіМ, де було організовано унікальну експозицію вишитих сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка «Вишитий “Кобзар”» відомого майстра декоративно-прикладного мистецтва Івана Рябчука.

Д-р Холлендер залишив відгук про свої враження у книзі відгуків.

Схожі публікації