«Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Першою писемною конституцією не тільки України, а й всієї Європи слід вважати Конституцію Пилипа Орлика (1710 р.).
«Пакти й конституції…», написані гетьманом Війська Запорізького Пилипом Орликом та його сподвижниками і прийняті 5 квітня 1710 року у Бендерах, фактично є першою європейською конституцією в сучасному її розумінні.
Конституція складається з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципипобудови держави.
У преамбулі схематично викладено історію Війська Запорізького.
Спеціальний розділ визначає права та привілеї Війська Запорізьког.
Розділ ХІІІ гарантує, що Київ та інші міста України зберігаються недоторканими і непорушними всі свої справедливо отримані закони та привілеї.
Новітній конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» – вже у жовтні була створена Конституційна комісія. Між 1991-1996 років комісіями, окремо створеними Верховною Радою та Президентом, було складено кілька проєктів Конституції. Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися.
У ніч з 27 на 28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою в складі України.
Від початку ухвалення нинішній Основний Закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.
Коментар до Конституції України. Київ, 1996. 376 с.
Конституційне законодавство України : законодавчі акти, коментар, офіц. Тлумачення. Київ : Атіка, 2000. 896 с.
Конституція України : станом на 08 січня 2013 р. (відповідає офіційному текстові). Київ : Правова єдність, 2013. 104 с.
Конституція України : норм. док. з урахуванням останніх змін в ред. станом на 05.05.2017 р. Суми : ВВП НОТІС, 2017. 56 с.
Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.: із змін., внесеними Законом України від 8 груд. 2004 р. №2222-IV : станом на 1 січ. 2006 р. : офіц. вид. Київ, 2006. 125 с.
Конституція України з порівняльним викладом статей, змінених конституційною реформою. Харків : Бурун Книга, 2007. 71 с.
Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика, 1710 рік. Київ : Веселка, 1994. 77 с.
Томенко М. В. Україна: історія Конституції. Київ : Генеза, 2015. 144 с.
Федоренко В. Л. Конституційне право України : підручник : до 20-ої річниці Конституції України та 25-ої річниці незалежності України. Київ : Ліра-К, 2016. 616 с.
Чушенко В. І. Конституційне право України. Київ : Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. 485 с.